Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
прозивати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
назвати — 1) (говорячи про кого / що н., звертаючись до кого н., уживати те / інше ім я, назву; визначати, характеризувати кого / що н. якимось словом, назвою тощо), звати, прозивати, прозвати, величати, іменувати; кликати (звертаючись до кого н. /… … Словник синонімів української мови
називати — 1) (говорячи про кого / що н., звертаючись до кого н., уживати те / інше ім я, назву; визначати, характеризувати кого / що н. якимось словом, назвою тощо), звати, прозивати, прозвати, величати, іменувати; кликати (звертаючись до кого н. /… … Словник синонімів української мови
звати — зву, звеш, рідше зову/, зове/ш, недок., перех. 1) Іменувати кого , що небудь; називати, прозивати. 2) Характеризувати кого , що небудь якимсь словом, виявляючи своє ставлення, свою оцінку. || Іменувати кого небудь якось, вважаючи, маючи кимсь,… … Український тлумачний словник
окричувати — ую, уєш, недок., окрича/ти, чу/, чи/ш, док., перех., рідко. Те саме, що обзивати. ||Оголошувати, прозивати ким небудь … Український тлумачний словник
прозвати — див. прозивати … Український тлумачний словник
прозиваний — а, е. Дієприкм. теп. і мин. ч. до прозивати. || прози/вано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
прозиватися — а/юся, а/єшся, недок., рідко прозва/тися, ву/ся, ве/шся, док. 1) Діставати прізвисько. || Мати, носити якусь назву, ім я і т. ін. 2) тільки недок., розм., рідко. Називати кого небудь образливими словами. 3) тільки недок. Пас. до прозивати … Український тлумачний словник
